1. Скажіть, будь ласка, ким Ви працюєте у АТП і як давно?
– В АТП я працюю слюсарем, займаюся ремонтом пневматичного гальмівного обладнання та діагностикою. Прийшов у АТП студентом 2 лютого 1995 року, пройшов першу практику до літа, друга практика була з осені до зими, і 1996 року пішов до армії. Повернувся до АТП після армії у 1998 році на постійну роботу. Цього року 25 років, як я в АТП.
2. Що Ви любите найбільше у своїй професії?
– Моя робота цікава, тут треба думати. Коли приїжджає автомобіль на ремонт, необхідно вислухати водія, діагностувати проблему та з точністю її усунути – зробити ремонт. Хтось просто крутить гайки, а я люблю справу, якою займаюся.
3. Для того, щоб зв’язатися з Вами, мені довелося написати вам у Facebook, адже Ви не користуєтесь мобільним телефоном. Розкажіть, як давно та чому?
– Це принципова позиція. Спочатку хотів мобільний телефон, потім зрозумів, що він краде у людини особисте життя. Його відсутність не позбавляє мене зв’язку з друзями. Я є у всіх соціальних мережах, якщо мене потрібно знайти, це легко зробити. Звичайно, бувають випадки, коли робота вимагає бути на зв’язку, я відчуваю відповідальність і включаю зв’язок на планшеті.
4. Для інтерв’ю ми вибрали саме Вас, як вважаєте, чому?
– Напевно, тому що я мандрую; відкриваю для себе світ.
5. Розкажіть про свої подорожі. У яких країнах побували?
– Я почав подорожувати 2010 року з поїздки до Туреччини, через рік знову вирушив до Туреччини, потім зрозумів, що це нудно, і за півроку вперше полетів до Домініканської Республіки. Сподобалося, зрозумів, що можна їздити далі, наступним пунктом призначення були Мальдіви. Потім вирушили у подорож на автомобілі Європою. Кілька разів літав до Європи: до Іспанії, Італії, Австрії та інших країн. Далі почав досліджувати Індійський океан: Шрі-Ланка, Занзібар, Індонезія, Балі, Таїланд, Сінгапур – неймовірно цікаве місто, Дубай – дуже високотехнологічне місто. Цьогорічний день народження відзначав на острові Хайнань, остання поїздка була до Індії на два тижні, відвідали 10 міст, серед яких Агра, Варан Асі, Калькутта, Нью-Делі та інші. Дуже яскрава подорож! Люблю регіон Індійського океану – фрукти, екзотичні рослини, повітря там зовсім інше.
6. Ви відвідали понад 20 країн за 10 років, як Вам це вдалося?
– Іноді поїздки відбуваються спонтанно, якщо коштують близько 400$. Якщо більш серйозна подорож, яка вимагає конкретних вкладень, я працюю на двох-трьох роботах, доводиться накопичувати. Але воно того варте! Ти приїжджаєш іншою людиною, бачиш, що можна жити по-іншому.
7. Чи впливає те, що Ви бачите в інших країнах, на Ваші думки та підхід до роботи?
– Після кожної поїздки мій світогляд змінюється, інакше дивишся на світ і життя загалом. Іноді розумієш, що в нас в Україні не так погано, бо є люди, які живуть набагато гірше: ти приїжджаєш в іншу країну, начебто екзотичну, але бачиш, в яких умовах живе місцеве населення, бачиш усю цю бідність і невлаштованість. А є країни, такі як Арабські Емірати, Європа, де рівень життя зовсім інший, і тоді думаєш: невже ми так не можемо? Справді, світогляд розширюється, виявляється, що ти можеш досягти більшого. Можеш? Можеш! Часто згадую фільм «Титанік», де Леонардо ді Капріо під час вечері каже: «Вчора ще я спав під мостом, а сьогодні сиджу в такій компанії з вами…» Таке відчуття було і в мене, коли я вперше потрапив на Мальдіви: вчора я був у ямі, а сьогодні лежу на Мальдівських островах, що вважають недосяжним багато людей, але я зміг! Звичайний слюсар. За бажання будь-яка людина може подорожувати.
8. Що для Вас означає словосполучення «Світ без кордонів»?
— Дуже гарний вираз! Я народився в Радянському Союзі, коли все було закрито, далі Союзу ми не могли їздити. Нині світ для нас відкритий, ми вільні. Обмеження тільки в нашій голові, і якщо у вас є бажання, ви можете навіть подорожувати навколо світу! Важливими є лише бажання і постановка конкретної мети.
9. Поділіться напуття для колег на тему «світу без кордонів».
– Якщо є бажання, можна досягти всього! Наважуйтеся! Ставте цілі та досягайте їх!